Основні
фізико-хімічні
властивості:
прозора
безбарвна
або злегка
жовтувато-зеленуватого
кольору
рідина.
Підвищена індивідуальна чутливість до хлорпромазину та до інших компонентів препарату. Ураження печінки (цироз, гепатит, гемолітична жовтяниця, жовчокам’яна хвороба), нирок (нефрит, гострий пієліт, амілоїдоз нирок, сечокам’яна хвороба), захворювання кровотворних органів, прогресуючі системні захворювання головного та спинного мозку (повільні нейроінфекції, наприклад, розсіяний склероз), декомпенсована серцева недостатність, тяжкі серцево-судинні захворювання, виразка шлунка та дванадцятипалої кишки у період загострення, декомпенсовані вади серця, виражена артеріальна гіпотензія, інсульт, тромбоемболічна хвороба, виражена міокардіодистрофія, ревмокардит на пізніх стадіях, мікседема, пізня стадія бронхоектатичної хвороби, закритокутова глаукома, затримка сечі, зумовлена гіперплазією передміхурової залози, виражене пригнічення центральної нервової системи, коматозний стан, травми мозку, гострі інфекційні захворювання. Не призначати одночасно з барбітуратами, алкоголем, наркотиками.
Взаємодія
з іншими
лікарськими
засобами та
інші види
взаємодій.
Седативна дія хлорпромазину посилюється при одночасному застосуванні із золпідемом або зопіклоном; нейролептична – з естрогенами. Концентрацію хлорпромазину у плазмі крові зменшують антациди, які містять алюміній і магнію гідроксид (порушують всмоктування хлорпромазину з травної системи), барбітурати (підсилюють метаболізм хлорпромазину у печінці). Концентрацію хлорпромазину в плазмі крові підвищують хлорохін, сульфадоксин/піриметамін. Циметидин може зменшувати або підвищувати концентрацію хлорпромазину в крові. Хлорпромазин може зменшувати або навіть повністю пригнічувати антигіпертензивну дію гуанетидину, підвищувати концентрацію іміпраміну в крові, пригнічувати ефекти леводопи; підвищувати або зменшувати концентрацію фенітоїну в крові, знижувати дію серцевих глікозидів.
- з
трициклічними
антидепресантами,
мапротиліном,
інгібіторами
моноаміноксидази
–подовження
та посилення
седативного
та
антихолінергічного
ефектів, підвищення
ризику
розвитку
злоякісного
нейролептичного
синдрому;
- з
препаратами
для
лікування
гіпертиреозу
–
підвищується
ризик
розвитку агранулоцитозу;
- з іншими
препаратами,
що
спричиняють
екстрапірамідні
реакції, –
можливе
збільшення
частоти і
тяжкості екстрапірамідних
порушень;
- з
препаратами,
що
спричиняють
артеріальну
гіпотензію, –
можлива
виражена
ортостатична
гіпотензія;
- з ефедрином
– можливе
послаблення
судинозвужувального
ефекту
ефедрину.
При
невротичних
захворюваннях,
що
супроводжуються
підвищенням
м’язового
тонусу,
стійких
болях, у тому
числі
каузалгії,
хлорпромазин
можна поєднувати
з
аналгетиками,
при стійкому
безсонні – зі
снодійними
та
транквілізаторами.
При
одночасному
застосуванні
хлорпромазину
з протисудомними
препаратами
посилюється дія
останніх та
можливе
зниження
порога судомної
готовності; з
іншими
препаратами, що
пригнічують
вплив на
центральну
нервову
систему, а
також з
етанолом і
препаратами,
що містять
етанол,
можливе
посилення
депресії центральної
нервової
системи, а
також пригнічення
дихання.
Барбітурати
посилюють
метаболізм
хлорпромазину,
збуджуючи
мікросомальні
ферменти
печінки і
зменшуючи
тим самим
його концентрації
у плазмі
крові, та, як
наслідок, терапевтичний
ефект.
Препарат
може пригнічувати
дію
амфетамінів,
леводопи,
клонідину,
гуанетидину,
адреналіну.
Не рекомендується застосовувати препарат пацієнтам із гіпотиреозом, феохромоцитомою, міастенією.
З особливою обережністю під ретельним контролем препарат застосовувати для лікування пацієнтів із патологічними змінами картини крові, при ревматизмі, ревмокардиті, алкогольній інтоксикації, синдромі Рейє, а також при раку молочної залози, вираженій артеріальній гіпертензії, схильності до розвитку глаукоми, при хворобі Паркінсона, хронічних захворюваннях органів дихання (особливо у дітей), епілептичних нападах, при серцево-судинних захворюваннях помірного ступеня, цукровому діабеті.
Слід з обережністю призначати пацієнтам літнього віку (підвищення ризику надмірної седативної і гіпотензивної дії), виснаженим і ослабленим хворим.
У випадку розвитку гіпертермії, що є одним із симптомів злоякісного нейролептичного синдрому, слід негайно припинити застосування препарату.
У дітей, особливо з гострими захворюваннями, при застосуванні препарату існує більший ризик розвитку екстрапірамідних симптомів.
При тривалому лікуванні препаратом необхідно контролювати склад крові, протромбіновий індекс, функцію печінки і нирок. Після ін’єкції препарату хворим необхідно впродовж 1-1,5 години полежати (різкий перехід у вертикальне положення може спричинити ортостатичний колапс).
Для
зменшення
нейролітичної
депресії застосовувати
антидепресанти
та стимулятори
центральної
нервової
системи. У
період
терапії
через можливість
фотосенсибілізації
шкіри слід
уникати
тривалого
перебування
на сонці.
Препарат не
проявляє
протиблювальної
дії у випадку,
коли нудота є
наслідком
вестибулярної
стимуляції
або
місцевого
подразнення
травної системи.
При
застосуванні
препарату
хворим з атонією
травної
системи та
ахілією
рекомендується
призначати
одночасно
шлунковий
сік або
кислоту
соляну (через
пригнічувальний
вплив
хлорпромазину
на моторику і
секрецію
шлункового
соку),
стежити за
дієтою і
функціонуванням
кишечнику.
У хворих,
які
застосовують
препарат,
може виникнути
підвищена
потреба у
рибофлавіні.
Нейролептичні
фенотіазини
можуть посилювати
подовження
інтервалу QT, що
підвищує
ризик
шлуночкових
аритмій, у тому
числі типу
«пірует», які
потенційно
можуть
призвести до
раптового
летального
наслідку.
Перед
призначенням
препарату
слід
обстежити
пацієнта
(біохімічний
статус, ЕКГ) з
метою
виключення
можливих
факторів
ризику
(наприклад,
серцеві
захворювання,
подовження
інтервалу QT в
анамнезі:
метаболічні
порушення,
такі як
гіпокаліємія,
гіпокальціємія,
гіпомагніємія;
голодування,
зловживання
алкоголем,
супутня
терапія з
іншими
лікарськими
засобами, що
спричиняють
подовження
інтервалу QT).
Необхідно
проводити
контроль ЕКГ
на початку
лікування
препаратом та
при
необхідності
в ході
лікування.
Цей
лікарський
засіб
містить
менше 1 ммоль (23
мг)/мл натрію,
тобто
практично
вільний від натрію.
У разі
застосування
новокаїну як
розчинника,
рекомендуємо
враховувати
інформацію з
безпеки
новокаїну.
Застосування
у період
вагітності
або
годування
груддю.
Препарат
не
рекомендований
у період вагітності.
При гострій
необхідності
застосування
препарату у
період
вагітності
слід обмежити
термін
лікування, а
наприкінці ІІІ
триместру
вагітності у
разі
можливості
слід
зменшити дозу.
Аміназин
пролонгує
пологи.
Симптоми: невиразне мовлення, хитка хода, брадикардія, утруднене дихання, виражена слабкість, сплутаність свідомості, ослаблення рефлексів, сонливість, судоми, стійка гіпотензія, гіпотермія, тривала депресія, пізніше – токсичний гепатит.
З боку центральної нервової системи: при тривалому застосуванні можливий розвиток нейролептичного синдрому: паркінсонізм, акатизія, психічна індиферентність та інші зміни психіки, запізніла реакція на зовнішні подразнення, нечіткість зору; дистонічні екстрапірамідні реакції, пізня дискінезія, нейролептична депресія, порушення терморегуляції, злоякісний нейролептичний синдром; судоми, безсоння, збудження, делірій, сонливість, нічні кошмари, депресія.
З боку серцево-судинної системи: можливі артеріальна гіпотензія (особливо при внутрішньовенному введенні), тахікардія; зміни на ЕКГ (подовження інтервалу QT, депресія ST-сегменту, зміни зубців Т і U, аритмія).
З боку травної системи: холестатична жовтяниця, нудота, блювання; сухість у роті, запор.
З боку системи кровотворення: лейкопенія, агранулоцитоз, гематологічні зміни, еозинофілія.
З боку сечовидільної системи: утруднення сечовипускання; пріапізм.
З боку ендокринної системи: порушення менструального циклу, імпотенція, гінекомастія, збільшення маси тіла; галакторея, гіперпролактинемія, гіперглікемія, порушення толерантності до глюкози, гіперхолестеринемія.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи шкірні висипання, свербіж, бронхоспазм, кропив’янку, ангіоневротичний набряк, мультиформну еритему, ексфоліативний дерматит, системний червоний вовчак та інші алергічні реакції.
З боку шкіри та слизових оболонок: при потраплянні розчинів на слизові оболонки, на шкіру та під шкіру – подразнення тканин: реакції в місці введення, включаючи появу болючих інфільтратів, ушкодження ендотелію та інші. Пігментація шкіри, фотосенсибілізація. Для запобігання цим явищам розчин хлорпромазину розводити розчинами новокаїну, глюкози, 0,9 % розчину натрію хлориду.
З боку органів зору: при тривалому застосуванні у високих дозах можливе відкладення хлорпромазину у передніх структурах ока (рогівці та кришталику), що може прискорити процеси природного старіння кришталика, міоз.
З боку органів дихання: закладеність носа.
Загальні:
окремі
повідомлення
про раптову
смерть на тлі
прийому
препарату.
По 2 мл в
ампулі; по 10
ампул у
коробці.
По 2 мл в
ампулі; по 5
ампул в
блістері, по 2
блістери у
коробці.
По 2 мл в
ампулі; по 10
ампул у
блістері; по 1
блістеру у
коробці.
Категорія
відпуску.
За
рецептом.
Виробник.