Передозування.
Пероральне
передозування магнію, як
правило, не спричиняє
токсичних
реакцій у
пацієнтів з
нормальною
функцією
нирок. Тим не
менше,
отруєння
магнієм
може
розвиватися
у хворих із
нирковою
недостатністю
(див. розділ «Належні
заходи
безпеки при
застосуванні»).
Токсичний
ефект
залежить
від концентрації
сироваткового
магнію.
Симптоми: зниження
артеріального
тиску,
нудота, блювання,
сонливість,
зниження
рефлексів, м’язова
стомлюваність,
нервово-м’язовий
параліч,
брадикардія,
відхилення
від норми
показників
ЕКГ,
гіповентиляція,
у найтяжчих
випадках
може статися
респіраторний
параліч,
кома, анурія, ниркова
недостатність
і зупинка
серця.
Симптомами
гострого
передозування
препарату,
що містить
комбінацію
алюмінію
гідроксиду
та солей
магнію, є
діарея, біль
у животі,
блювання.
Великі
дози цього
препарату
можуть викликати
або
загострити
механічну
та динамічну
кишкову
непрохідність
у пацієнтів
групи
ризику (див.
розділ «Належні
заходи
безпеки при
застосуванні»).
Лікування при
передозуванні
магнію:
ліквідувати
наслідки
гіпермагніємії
можна за
допомогою
внутрішньовенного
введення
глюконату
кальцію,
проведення регідратації
та
форсованого
діурезу. У
пацієнтів з
нирковою
недостатністю
необхідно
провести
гемодіаліз
або
перитонеальний
діаліз.
Побічні
ефекти.
У пацієнтів
з нирковою
недостатністю
тривале
застосування
високих доз
солей
алюмінію та
магнію може
призводити
до розвитку
енцефалопатії,
деменції, мікроцитарної
анемії або
погіршити
перебіг
остеомаляції,
індукованої
діалізом.
Алюмінію
гідроксид
може бути
небезпечний
для
пацієнтів з
порфірією,
які
отримують гемодіаліз.
При
застосуванні
препарату у
рекомендованих
дозах
побічні
ефекти
виникають
рідко.
З
боку
імунної
системи
Реакції
гіперчутливості,
такі як
свербіж,
кропив’янка,
ангіоневротичний
набряк та
анафілактичні
реакції.
З
боку
шлунково-кишкового
тракту
Діарея
або запори
(див. розділ «Належні
заходи
безпеки при
застосуванні»).
Метаболічні
та
аліментарні
розлади
– Гіпермагніємія,
– гіпералюмініємія,
– гіпофосфатемія,
застосування
протягом
тривалого
часу або у
високих
дозах, або
навіть у
звичайних
дозах
пацієнтам, які
знаходяться
на дієті із
низьким
вмістом фосфору,
або у дітей віком
до 2 років,
може
призводити
до
посилення
кісткової
резорбції,
гіперкальціурії
та остеомаляції
(див. розділ «Належні
заходи
безпеки при
застосуванні»).
Взаємодія
з іншими
лікарськими
засобами та
інші види
взаємодій.
Антациди
взаємодіють
з деякими
іншими
лікарськими
засобами, що
застосовують
перорально.
При
одночасному
застосуванні
з хінідином
можливе
збільшення
сироваткових
концентрацій
хінідину та
передозування
хінідину.
Комбінації,
які вимагають
спеціальних
запобіжних
заходів при
застосуванні.
Спостерігається
зменшення
шлунково-кишкового
всмоктування
лікарських
засобів, що
застосовують
одночасно. Як
запобіжний
захід слід
витримати
перерву між
прийомом
антацидів
та інших
препаратів.
У разі можливості
проміжок
часу
повинен
становити
більше 2
годин між
застосуванням
препарату
МаалоксÒ та таких
препаратів:
ацетилсаліцилова
кислота, H2-блокатори
гістамінових
рецепторів,
протитуберкульозні
препарати:
етамбутол,
ізоніазид
(для
перорального
застосування),
атенолол,
метопролол,
пропанолол,
хлорохін,
цикліни,
дифлунізал,
дигоксин,
біфосфонати,
фексофенадин,
залізо (солі),
фторхінолони,
натрію
фторид,
глюкокортикоїди,
виключаючи
кортизол
при
замісній
терапії
(описано для
преднізолону
та
дексаметазону),
індометацин,
кетоконазол
(зменшення
шлунково-кишкового
всмоктування
кетоконазолу
у зв’язку з
підвищенням
рівня pH шлунка),
лансопразол,
лінкозаміни,
нейролептики
фенотіазинового
ряду,
сульпірид,
пеніциламін,
фосфор
(добавки),
тироксин, катіоніт
сульфату
натрію
(зниження
здатності
смоли
поєднуватися
з калієм, що
може
призвести
до ризику
метаболічного
алкалозу у
пацієнтів з
нирковою
недостатністю).
Слід
виявляти
обережність
при
застосуванні
препарату
одночасно
із
полістиролсульфонатом
(Кайєксалатом)
у зв’язку з
потенційним
ризиком
зниження
ефективності
зв’язування
калію
іонообмінною
смолою,
виникнення
метаболічного
алкалозу у пацієнтів
з нирковою
недостатністю
(спостерігався
при
застосуванні
алюмінію гідроксиду
і магнію
гідроксиду)
та
механічної
кишкової
непрохідності
(спостерігалася
при
застосуванні
алюмінію
гідроксиду).
Комбінації,
які слід
враховувати.
Підвищується
ниркова
екскреція
саліцилатів
унаслідок
підлуження
сечі при
комбінації
із
саліцилатами.
У пацієнтів
з нирковою
недостатністю
комбіноване
призначення
з цитратами
може
призвести
до підвищення
рівня
алюмінію у
крові.
При
одночасному
застосуванні
дія
препарату
Уліпрістал
може зменшитися
через
послаблення
всмоктування.
|