АЗОТ

АЗОТ

 

АЗОТ

Азо́т, заст. душе́ць[8] (N2) — назва простої речовини Нітрогену.

У природі азот є головною складовою частиною повітря (75,6 % за вагою або 78,09 % за об'ємом[9]). Четвертий елемент, що становить близько 3%, — найпоширеніший газ в атмосфері Землі.
Нітроген в меншій кількості міститься в мінералах, зокрема, в нітратах і солях амонію, у вигляді незначних домішок входить до складу вугілля, нафти тощо. Нітроген входить до складу всіх живих організмів у вигляді білкових сполук, нуклеїнових кислот, алкалоїдів та ін. Азот необхідний організму для виробництва білків у м'язах, шкірі, крові, волоссі, нігтях та ДНК.

Азот та інші стиснені гази, такі як вуглекислий газ й закис азоту, використовуються як пропеленти у фармацевтичних аерозолях та інших аерозольних продуктах, напр. засобах для полірування меблів та миття вікон. Азот також використовується для заміщення повітря у фармацевтичних препаратах, речовини яких піддаються окисненню (особливо у препаратах для парентерального застосування), а також у багатьох продовольчих продуктах з цією ж самою метою.

Присутність надлишку Азоту у крові може бути причиною розвитку кесонної хвороби.

Кесо́нна хворо́ба, Декомпресійна хвороба — захворювання, що виникає в організмі людини при швидкому переході з середовища з підвищеним атмосферним тиском повітря у середовище з нижчим тиском. Виникає в результаті того, що розчинений у крові азот у процесі зниження тиску бурхливо виділяється з неї і не встигає дифундувати через легені назовні. У легкій і помірній своїй формі проявляється у вигляді м'язового болю, свербіння шкіри, носових кровотеч; у важкій  — може настати параліч ніг, ураження легень і серця.Кесонна хвороба може спостерігатися у водолазів, яким доводиться працювати при підвищеному тиску під водою

 

Основну масу Азоту використовують у промисловості для синтезу аміаку, кальцію ціанаміду та нітратної кислоти, які є вихідними речовинами для одержання фармацевтичних препаратів, азотних добрив, вибухових речовин, лаків, барвників та ін. Зріджений азот є ефективним лікарським засобом для лікування деяких захворювань шкіри (бородавок, судинних родимок, папілом та ін.).

 

Азот належить до макроелементів, основна його роль – побудова білків і амінокислот. Ці молекули повинні містити аміногрупу, до складу якої і входить цей хімічний елемент. Білки виконують безліч функцій. Азот має великий вплив на роботу серцево-судинної системи. Він підтримує еластичність судин, артеріальний тиск.

Чоловічий організм містить близько 1,8 кг азоту, а жіночий – до 1,3 кг. Різниця обумовлена більш розвиненими м'язами у представників сильної статі.

ПРИЧИНИ І СИМПТОМИ НЕСТАЧІ

Дефіцитні стани обумовлені наступними причинами:

* незбалансоване харчування, яке не забезпечує достатнього надходження нутрієнтів;

* порушення перетравлення речовин органами шлунково-кишкового тракту;

* патологічні зміни всмоктування деяких амінокислот кишечником;

* цироз або дистрофія печінки;

* обмінні порушення спадкового характеру;

* посилене розщеплення деяких білків.

Серед наслідків дефіциту речовини називають:

*розлади, що включають зміни обміну амінокислот, білків, азотовмісних сполук;

*набряки;

*імунодефіцити;

*затримку як розумового, так і фізичного розвитку;

*психоемоційні порушення, наприклад, апатію.

Симптоми дефіциту азоту:

• зміна кольору шкіри та висипи на шкірі

• діарея

• зменшення м’язової маси, нездатність набирати вагу й нормально рости

• втома і загальна слабкість

• набряки і припухлості

• великий виступаючий живіт

• млявість, апатія, дратівливість

• підвищена сприйнятливість до тяжких інфекцій через зниження імунітету.

Потреба в азоті і білках збільшується в наступних випадках:

• затяжні стреси;

• травми і захворювання;

• реабілітаційний період після хірургічних втручань;

• вагітність та лактація;

• інтенсивні навантаження.

Як усунути недолік азоту в організмі?

Усунення дефіциту азоту залежить в першу чергу від тяжкості стану і здатності відновлення нормального об’єму крові і кров’яного тиску.
Основою відновлення нормальної кількості азоту в організмі є:

• Забезпечення організму достатньою кількістю калорій у вигляді вуглеводів, жирів і простих цукрів має важливе значення. Після того, як тіло починає метаболізувати ці компоненти для виробництва енергії, споживання білків має бути збільшено.

• Одночасно з цим необхідно почати приймати вітаміни і мінеральні добавки – це має важливе значення, так як недолік азоту міг перешкоджати здатності кишечника засвоювати інші поживні речовини.

• Людині з дефіцитом азоту рекомендується їсти повільно, для того щоб ефективно заповнювати недолік поживних речовин і дефіцит азоту. На більш пізньому етапі рекомендується включити в раціон харчування багаті білком продукти. Не вегетаріанський раціон харчування багатий азотом. Бобові і зернові культури також є гарними джерелами білків і азоту і можуть допомогти заповнити недолік азоту в організмі.

Продукти харчування, що містять азот

 

 

* м'ясо (яловичина, свинина);

* яйця;

* кисломолочні продукти (сир);

*риба;

* крупи;

* бобові культури;

* хліб;

* фрукти;

* горіхи;

* картоплю.

 

Нестачу азоту визначають за таким аналізом:

Азот сечовини - це аналіз, що вимірює рівень азоту в відходах процесу розщеплення білків печінкою. За його фільтрацію і виведення з організму відповідають нирки, тому підвищення рівня азоту в сечовині - чутливий маркер здоров'я як нирок, так і печінки.

Показання до аналізу азоту сечовини

Аналіз найчастіше призначається лікарем нефрологом (або урологом), які займаються лікуванням хвороб нирок. Однак, в деяких випадках аналіз азоту сечовини може бути корисний гастроентерологам, терапевтам, кардіологам, ендокринологам і хірургам.

 

Показом до призначення нефрологом або урологом є:

• обструкція сечовивідних шляхів;

• ниркова недостатність;

• гіперуремія;

• гломерулонефрити;

• пієлонефрити;

• нефрози;

• нефросклероз;

• туберкульоз нирки;

• кісти в нирках;

• погіршення кровопостачання нирок (ниркова перфузія);

• моніторинг ефективності лікування (гемодіалізу або низькобілкової дієти)

Гастроентеролог може призначити аналіз при:

• підозрі на шлунково-кишкові кровотечі;

• печінковій комі;

• гепатитах;

• цирозі печінки;

• целіакії (порушення всмоктування)

Терапевти можуть контролювати рівень азоту сечовини при:

• призначенні дієт зі зниженим або підвищеним вмістом білка;

• зневодненні;

• гіпергідратації;

• зростанні рівня білка;

• підозрі на отруєння лікарськими засобами.

Кардіологу зростання азоту в сечовині може говорити про:

• нещодавній серцевий напад;

• застійну серцеву недостатність.

Ендокринологам показник дозволяє контролювати:

• порушення секреції антидіуретичного гормону;

• спровоковані діабетом ураження нирок (діабетичну нефропатію).

Також зростання азоту в сечовині є однією з ознак краш-синдрому.

Нормальний рівень азоту в сечовині

Рівень азоту вимірюється в ммоль на літр, а референтними, тобто звичайними для більшості людей без хвороб нирок або печінки, є значення від 2,0 до 7,0 ммоль/л.

Причина підвищеного або зниженого азоту в сечовині:

Рівень азоту в сечовині зростає, якщо нирки не справляються з його фільтрацією через хворобу, а падає, якщо його не продукує печінка через порушення процесу розщеплення білків.

Крім того, його рівень залежить від харчування: високобілкова дієта веде до зростання азоту в сечовині, а високовуглеводна, але бідна білками - до падіння.

Крім того, рівень азоту сечовини знижений у дітей і вагітних на пізніх термінах через те, що велика кількість білків витрачається на процеси росту. Також низький рівень азоту в крові у пацієнтів, харчування яких ведеться через крапельниці.

Підготовка до обстеження

Точний результат буде отримано і правильно інтерпретовано, якщо:

• аналіз був узятий натщесерце (не їсти більше 8 годин);

• за 12 годин до обстеження були виключені алкоголь, нікотин і фізична активність;

• лікар поінформований про прийом ряду препаратів (лідокаїн, цефтриаксон, аскорбінова кислота, вітамін D, тетрациклін та інші).

Матеріал для дослідження: сироватка крові, взятої з вени пацієнта.

 

 

Відхилення норми сечовини і креатиніну у крові можуть свідчити про такі стани:

• ниркова недостатність;

• сечокам’яна хвороба;

• інфекційна хронічна патологія;

• наявність новоутворення у сечовивідних шляхах або сечовому міхурі;

• опіковий або травматичний шок;

• гостра серцева недостатність;

• порушення роботи ендокринної системи.

Необхідно зважати також на те, що рівень креатиніну може змінюватися не лише за наявності вище названих причин, але й в результаті тривалого голодування, незбалансованого харчування, обезводнення організму, внутрішньої кровотечі. Зниження концентрації креатиніну може спостерігатися при вагітності, атрофії м’язів, підвищення — при порушенні обмінних процесів, прийомі лікарських препаратів, у разі надмірної м’язової маси.

Показники нормальної концентрації креатиніну і сечовини у крові:

Норма креатиніну — 44-106 ммоль/л. Відхилення від норми може свідчити про порушення в роботі нирок. Але точний діагноз встановлюється не лише на основі аналізу крові. Для діагностики проблеми призначається ряд досліджень, які дозволять підтвердити або ж спростувати діагноз.

Допустимі норми концентрації сечовини у крові — 2,5-8,3 ммоль/л. Підвищення рівня цього показника свідчить про порушення видільної здатності нирок і процесу фільтрації. Якщо рівень сечовини у крові становить 16-20 ммоль/л (у розрахунку на азот сечовини), то такий стан класифікується як порушення функції нирок середньої тяжкості, показник 35 ммоль/л — важкий перебіг, понад 50 ммоль/л — дуже важкий, з несприятливим прогнозом. Рівень концентрації сечовини 50-83 ммоль/л свідчить про гостру ниркову недостатність.

Показник рівня креатиніну розглядається в комплексі з сечовиною.

Аміак у плазмі крові - це дослідження, що використовується для діагностики захворювань печінки.

Аміак – продукт обміну білка, що утворюється у всіх тканинах. Найбільше його в кишечнику (близько 80 % усього аміаку). Клітини печінки переробляють аміак в сечовину. Відповідно, при захворюваннях печінки й надлишковому утворенні аміаку в кишечнику, його концентрація у сироватці крові буде підвищеною.

Відхилення від норми

Підвищення показників аміаку спостерігається при печінковій недостатності; цирозі печінки; синдромі Рея; кровотечах шлунково-кишкового тракту; хворобах нирок; порушеннях обміну сечовини.

Дане дослідження призначається пацієнтам з неврологічними порушеннями (сонливість, дезорієнтація, занепокоєння, порушення свідомості); з гострими і хронічними хворобами печінки; з хворобами печінки серця, легень і нирок (за різкого і сильного погіршення самопочуття).

Перевірити нестачу цих показників ви можете у нашому медичному центрі

Лікарські засоби що містять Азот

Вартнер Кріо засіб для видалення бородавок по 50 мл у флак.

 

Склад:

Активні речовини: газова суміш диметилового ефіру та пропану.

Опис

Бородавки – це утворення на шкірі, які спричиняє вірус папіломи людини (HPV).

Існує два традиційні способи лікування бородавок: перший - препарати на основі кислот або лугів, які наносять безпосередньо на бородавку; та другий – хірургічне видалення, що здійснюється лікарем та може бути виконано із застосуванням лазеру або кріотерапії (заморожування рідким азотом). Вартнер Кріо/Wartner Cryo дозволяє ефективно та швидко вилікувати бородавки в домашніх умовах методом заморожування. Але, якщо Вам потрібно видалити бородавку, розмір якої перевищує 7,5 мм, зверніться до лікаря.

Як діє Вартнер Кріо/Wartner Cryo ?

Вартнер Кріо/Wartner Cryo дозволяє позбавитись від звичайних та підошовних бородавок за допомогою кріотерапії – методу, що зазвичай використовують лікарі:

1. При застосуванні Вартнер Кріо/Wartner Cryo відбувається швидке заморожування. Тому під час аплікації може виникнути побіління шкіри навколо бородавки та/або відчуття легкого болю та печіння. Колір шкіри відновлюється відразу після припинення контакту з аплікатором, а неприємні відчуття повністю зникають за декілька годин.

2. Після заморожування в місті аплікації можуть з’явитись почервоніння та набряк. В результаті замороження через декілька днів під бородавкою утворюється пухирець, який важко помітити неозброєним оком. Через 10-14 днів бородавка повністю зникає або відпадає, і приблизно за місяць на її місці з’являється здорова шкіра.

В набір Вартнер Кріо/Wartner Cryo входить:

Аерозольний балон, що містить суміш диметилового ефіру та пропану, щο не є шкідливими для навколишнього середовища. CE 0344

1 тримач аплікатору багаторазового застосування.

12 губчастих аплікаторів одноразового застосування.

1 пилочка CE.

Звичайні та підошовні бородавки зазвичай зникають через 10-14 днів після аплікації. Для повного видалення застарілих та великих бородавок може знадобитись проведення повторних сеансів лікування. Якщо бородавка або її частина не зникли через 14 днів після аплікації, ви можете цілком безпечно провести повторний сеанс лікування. Для кожного сеансу застосовуйте новий губчастий аплікатор. Якщо після 3-х сеансів бородавка не зникла, проконсультуйтесь з лікарем.

Спосіб застосування:

КРОК 1. Візьміть аплікатор за синю частину великим та вказівним пальцями та стисніть до появи невеличкого отвору. Вставте в отвір стрижень тримача так, щоб стрижня не було видно.

КРОК 2. Візьміть аерозольний балон, тримаючи його вертикально та якнайдалі від себе, вогню, місць нагрівання, прямого сонячного опромінення та електричних приладів. Вставте тримач з одноразовим губчастим аплікатором в отвір на верхній частині балону. Утримуючи балон однією рукою за нижню частину, другою рукою натисніть на тримач до появи шипіння. Утримуйте його в такому положенні впродовж 3-x секунд (рахувати 21, 22, 23); під час цього Ви будете чути звук, що нагадує свист. Після цього витягніть тримач з аплікатором з отвору балону. При правильно проведеній процедурі аплікатор буде насичений холодною рідиною та покритий конденсатом, який є цілком безпечним.

КРОК 3. Після насичення аплікатору зачекайте 20 секунд для досягнення оптимальної для лікування температури.

КРОК 4. Злегка притисніть аплікатор до бородавки. Час аплікації складає:

Для звичайних бородавок: 20 секунд.

Для підошовних бородавок: 40 секунд.

Зберігайте постійний контакт з бородавкою протягом всього часу аплікації. Чітко дотримуйтесь рекомендованого часу аплікації. В процесі заморожування можуть з’явитись відчуття легкого болю та печіння.

Після закінчення аплікації заждіть 2 хвилини та обережно, за допомогою лоскуту тканини, витягніть аплікатор з тримача та викиньте його. Щоб уникнути повторного зараження вірусом, уникайте контакту здорової шкіри з аплікатором та не використовуйте його більше одного разу.

Аміаку розчин д/зовн. заст. 10 % по 40 мл у флак.

 

Склад

діюча речовина: аміак;

100 мл розчину містять 10 г аміаку;

Показання

Непритомний стан, при укусах комах.

Спосіб застосування та дози

Для збудження дихального центру як засіб швидкої допомоги: невеликий шматочок марлі або вати, змочений розчином аміаку, обережно підносять до носових отворів на 0,5 - 1 с.

При укусах комах розчин аміаку застосовують зовнішньо у вигляді примочок (тривалість процедури – до 30 секунд).

 

Роль сполук азоту в кардіології. Донатори та субстрати азоту (NO)

 

 

Найвидатнішим судинорозширювальним засобом, є оксид азоту (з цієї причини його називають розслаблювальним чинником ендотелію).

В організмі людини NO синтезується у присутності кисню під дією ферментів NO синтаз (NOS) з L аргініну.

Синтезувати NO здатні багато клітин організму людини і тварин, проте найбільш добре вивчені процеси синтезу оксиду азоту в ендотеліальних клітинах, клітинах нервової тканини та макрофагах сполучної тканини. В даний час описані ефекти NO у різних органах та тканинах. Так, викидNO призводить до розслаблення гладком'язевої тканини трахеї, шлунка, кишечника, сечового міхура, матки, серцевого м'язу. Описано участь NO у формуванні пам'яті, сприйнятті болю, зоровомуаналізі у центральній нервовій системі.За допомогою синтезу оксиду азоту здійснюється регуляція синтезу та секреції багатьохгормонів (інсуліну, пролактину, гормонівщитовидної залози, надниркових залоз).
Оксид азоту відіграє важливу роль для серцево-судинної системи та впливає на взаємодію лейкоцитів та тромбоцитів із судинною стінкою. Доведено, що NO зменшує активацію та адгезію лейкоцитів до судинної стінки, а також адгезію тромбоцитів, тим самим перешкоджаючи тромбоутворенню.
Постійний синтез фізіологічних доз NO підтримує необхідний для адекватного кровопостачання просвіт судин. Порушення синтезу NO є прямим наслідком дисфункції ендотелію і розглядається як патогенетична ланка у розвитку артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця (ІХС), атеросклеротичного ураження судин, цереброваскулярних захворювань, діабетичної ангіопатії.

Найпопулярнішими представниками донаторів азоту є - Нітрогліцерин та Ізосорбід динітрат

Нітрогліцерин таблетки сублінгв. по 0.5 мг №40 у конт.

Склад:

діюча речовина: 1 таблетка сублінгвальна містить нітрогліцерину 2 % на лактозі у перерахуванні на нітрогліцерин 0,5 мг;

Показання:

Стенокардія (для купірування нападів стенокардії та короткочасної профілактики).

Спосіб застосування та дози:

Необхідно приймати одразу при перших же симптомах нападу стенокардії. 

Одразу після виникнення болю 1 таблетку покласти під язик і тримати у роті до повного розсмоктування, не ковтаючи. Звичайна доза препарату – 1 таблетка під язик. При відсутності антиангінальної дії протягом 3-5 хвилин, потрібно прийняти ще 1 таблетку Нітрогліцерину.

При відсутності терапевтичного ефекту після прийому 2-3 таблеток необхідно викликати лікаря.

Нітрогліцерин-Здоров'я таблетки сублінгв. по 0.5 мг №40 у бан. (конт.)

Склад:

діюча речовина: 1 таблетка містить нітрогліцерину розведеного (лактозою) у перерахуванні на нітрогліцерин 0,5 мг;

Показання:

Купірування і короткочасна профілактика нападів стенокардії.

Спосіб застосування:
Необхідно приймати одразу при перших же симптомах нападу стенокардії.

Одразу після виникнення болю 1 таблетку покласти під язик і тримати у роті до повного розсмоктування, не ковтаючи. Звичайна доза препарату – 1 таблетка під язик. При відсутності антиангінальної дії протягом 3–5 хвилин потрібно прийняти ще 1 таблетку препарату.

При відсутності терапевтичного ефекту після прийому 2–3 таблеток необхідно викликати лікаря.

Нітрогліцерин концентрат для р-ну д/інф. 10 мг/мл по 2 мл №10 в амп.

Склад:

діюча речовина: glyceryl trinitrate;

1 мл розчину містить гліцерилу тринітрат розчин 5 % в етанолі у перерахуванні на 100 % вміст основної речовини – 10 мг;

Показання:

Сильний та тривалий біль ішемічного ґенезу у ділянці серця, асоційований з інфарктом міокарда або нестабільною стенокардією.

Недостатність насосної функції серця і набряк легень, асоційований з гострим інфарктом міокарда.

Артеріальна гіпертензія, пов’язана з операцією на відкритому серці та іншими хірургічними втручаннями.

Забезпечення контрольованої артеріальної гіпотензії під час хірургічних втручань.

Спосіб застосування та дози:

Режим дозування встановлює лікар індивідуально, залежно від клінічної відповіді та систолічного артеріального тиску.

Зазвичай слід застосовувати інфузійний розчин, що містить 100 мкг/мл нітрогліцерину. Такий розчин готують шляхом розведення 1 ампули препарату по 2 мл (= 20 мг нітрогліцерину) у 200 мл 0,9 % розчину натрію хлориду, 5 % розчину глюкози або ізотонічного глюкозо-сольового розчину, або 1 ампули препарату по 5 мл (= 50 мг нітрогліцерину) у 500 мл 0,9 % розчину натрію хлориду, 5 % розчину глюкози або ізотонічного глюкозо-сольового розчину для отримання концентрації розчину 100 мкг/мл. Можна застосовувати більші концентрації, але не більше 400 мкг/мл

Нітромінт спрей сублінгв. 0.4 мг/дозу по 10 г (180 доз) у балон.

Склад:

діюча речовина: нітрогліцерин;

1 балон містить 1 % розчину нітрогліцерину в етанолі 8 г, що відповідає нітрогліцерину 0,08 г;

1 доза містить 0,4 мг нітрогліцерину;

Показання:

Лікування нападів стенокардії.

Профілактика нападів стенокардії; фізичне навантаження або емоційний стрес, які можуть спричинити напади стенокардії.

Ад’ювантна терапія у випадках, які потребують невідкладної допомоги, при гострій лівошлуночковій недостатності (серцева астма).

Зниження тиску при гострому інфаркті міокарда.

Запобігання спазмам коронарних судин, спричинених зондуванням серця, під час коронарографії.

Спосіб застосування та дози:

Лікування нападів стенокардії.

Під час нападу стенокардії потрібно ввести 1 дозу (1 вприскування = 400 мікрограммам) під язик.

Якщо симптоми не зникають, введення дози можна повторити з інтервалом 5 хвилин, але не вводити більше 3 доз.

Якщо після цього напад не припинився, необхідно негайно звернутися до лікаря. Пацієнт повинен знаходитися в положенні сидячи, щоб запобігти виникненню симптомів постуральної гіпотензії.

Профілактика нападів стенокардії.

Щоб запобігти виникненню нападів стенокардії при навантаженні або в інших передбачених ситуаціях, рекомендується 1 доза (1 вприскування) (400 мікрограмів) під язик незадовго до передбачуваного навантаження.

Нітросорбід таблетки по 10 мг №40 (10х4)

Склад:

діюча речовина: ізосорбіду динітрат;

1 таблетка містить ізосорбіду динітрату у вигляді ізосорбіду динітрату розведеного (у перерахунку на 100 % і суху речовину) – 10 мг;

Показання:

Профілактика та лікування нападів стенокардії, у тому числі постінфарктної.
Лікування хронічної застійної серцевої недостатності в комбінації з серцевими глікозидами та діуретиками.

Спосіб застосування та дози:

Дозування та тривалість терапії лікарю визначати індивідуально.

Застосовувати дорослим внутрішньо по 10-20 мг 3-4 рази на добу за 30 хвилин до їди, не розжовувати, запивати достатньою кількістю рідини. При недостатній ефективності лікування можливе поступове підвищення дози до максимальної – 120 мг на добу.

У пацієнтів із застійною серцевою недостатністю для визначення індивідуального дозування істотне значення має моніторинг гемодинаміки.

Інтервал між прийомами препарату має становити не менше 4 годин.

Пацієнти літнього віку: доза може бути знижена, особливо при порушенні функції нирок та/або печінки.

Діти.

Досвід застосування дітям відсутній.

Кардикет ретард таблетки прол./д. по 20 мг №50 (10х5)

Склад:

діюча речовина: isosorbide dinitrate;

1 таблетка пролонгованої дії містить 20 мг або 40 мг ізосорбіду динітрату;

Показання:

Профілактика та довготривале лікування стенокардії.

Спосіб застосування та дози:

Кардикет^® ретард, 20 мг: по 1 таблетці 2 рази на добу (еквівалентно 40 мг ізосорбіду динітрату). Другу/наступну дозу слід приймати не раніше ніж через 6–8 годин після прийому першої дози.

При підвищеній потребі у нітропрепаратах добову дозу можна збільшити до 1 таблетки 3 рази на добу, але забезпечуючи 12-годинний інтервал до наступного прийому препарату протягом 24 годин.

Кардикет ретард таблетки прол./д. по 40 мг №50 (10х5)

Склад:

діюча речовина: isosorbide dinitrate;

1 таблетка пролонгованої дії містить 20 мг або 40 мг ізосорбіду динітрату;

Показання:

Профілактика та довготривале лікування стенокардії.

Спосіб застосування та дози:
Кардикет^® ретард, 40 мг: по 1 таблетці 1 раз на добу (еквівалентно 40 мг ізосорбіду динітрату). При підвищеній потребі у нітропрепаратах добову дозу можна збільшити до 1 таблетки 2 рази на добу (еквівалентно 80 мг ізосорбіду динітрату), але забезпечуючи 12-годинний інтервал до наступного прийому препарату протягом 24 годин.

Ізокет спрей оромукоз. 1.25 мг/дозу по 15 мл (300 доз) у флак.


Склад:

діюча речовина: ізосорбіду динітрат;

1 доза (1 натискання на розпилювач) становить 0,05 мл розчину, що містить 1,25 мг ізосорбіду динітрату;

1 флакон з 15 мл (12,7 г) розчину містить 375 мг ізосорбіду динітрату;

Показання:

Призначати дорослим:

• для лікування нападів стенокардії, крім випадків, зумовлених гіпертрофічною обструктивною кардіоміопатією;

• для попередження нападів стенокардії;

• при гострому інфаркті міокарда;

• при гострій лівошлуночковій серцевій недостатності.

Спосіб застосування та дози:

Доза повинна бути адаптована до індивідуальних особливостей пацієнта, вона залежить від тяжкості захворювання та індивідуальної потреби у нітратах.

Для припинення нападу стенокардії або перед фізичним чи емоційним навантаженням, що може спричинити напад, слід упорснути препарат у ротову порожнину 1–3 рази з інтервалом між упорскуваннями 30 секунд.

Разову дозу (до 3 упорскувань) для припинення нападу стенокардії можна збільшувати лише за рекомендацією лікаря.

При гострому інфаркті міокарда або гострій серцевій недостатності починати з 1–3 упорскувань. У разі відсутності ефекту впродовж 5 хвилин можна зробити ще одне впорскування. Якщо і в наступні 10 хвилин поліпшення не спостерігається, можна повторити застосування спрею з ретельним контролем артеріального тиску.

Для пацієнтів літнього віку корекція дози не потрібна.

Ізокет розчин д/інф. 0.1 % по 10 мл №10 в амп.

Склад:

діюча речовина: іsosorbide dinitrate;

1 мл розчину містить 1,0 мг ізосорбіду динітрату;

Показання:

• Симптоматичне лікування нестабільної стенокардії додатково до стандартної терапії, довготривала терапія вазоспастичної стенокардії (стенокардії Принцметала);

• гостра лівошлуночкова серцева недостатність різної етіології (слабкість серцевого м’яза з порушенням функції лівого шлуночка);

• гострий інфаркт міокарда.

Спосіб застосування та дози:

Лікарський засіб застосовують внутрішньовенно для інтенсивної терапії дорослих виключно в умовах стаціонару! Доза визначається індивідуально, з урахуванням клінічної картини та стану пацієнта, при постійному контролі клінічних та гемодинамічних показників.

Внутрішньовенне краплинне введення. Терапію розпочинають з дози 1–2 мг/год, поступово доводячи її до необхідної для забезпечення оптимального терапевтичного ефекту. Максимальна доза звичайно не перевищує 8–10 мг/год, але пацієнтам із серцевою недостатністю цю дозу можна підвищити до 10 мг/год, а в індивідуальних випадках – до 50 мг/год. Для пацієнтів, які попередньо отримали терапію органічними сполуками нітратів, наприклад ізосорбіду динітратом або ізосорбіду-5-мононітратом, для досягнення бажаного гемодинамічного ефекту може бути необхідним застосування більш високих доз препарату.

 

Ізо-мік спрей сублінгв. доз. 1.25 мг/дозу по 15 мл (300 доз) у флак.

Склад:

діюча речовина: isosorbide dinitrate;

1 доза спрею містить ізосорбіду динітрату водного (у перерахунку на 100 % ізосорбіду динітрат) – 1,25 мг;

допоміжні речовини: макрогол-400; етанол 96 %.

Показання:

Призначають дорослим:

• для лікування нападів стенокардії, крім випадків, зумовлених гіпертрофічною обструктивною кардіоміопатією;

• для профілактики нападів стенокардії;

• при гострому інфаркті міокарда;

• при гострій лівошлуночковій серцевій недостатності.

Спосіб застосування та дози:

Лікарський засіб призначати тільки дорослим. Для розприскування у ротовій порожнині. Доза повинна бути адаптована до індивідуальних особливостей пацієнта.

Для припинення нападу стенокардії або перед фізичним чи емоційним навантаженням, що може спричинити напад, слід упорснути лікарський засіб у ротову порожнину 1–3 рази з інтервалом між упорскуваннями 30 секунд.

Разову дозу (до 3 упорскувань) для припинення нападу стенокардії можна збільшувати лише за рекомендацією лікаря.

При гострому інфаркті міокарда або гострій серцевій недостатності починати з 1–3 упорскувань. У разі відсутності ефекту протягом 5 хвилин можна зробити ще одне впорскування. Якщо і в наступні 10 хвилин поліпшення не спостерігається, можна повторити застосування спрею, ретельно контролюючи артеріальний тиск.

Ізо-мік концентрат для р-ну д/інф. 1 мг/мл по 10 мл №10 (5х2) в амп.

Склад:

діюча речовина: ізосорбіду динітрат;

1 мл концентрату містить ізосорбіду динітрату 1 мг;

Показання:

• Симптоматичне лікування нестабільної стенокардії додатково до стандартної терапії, довготривала терапія вазоспастичної стенокардії (стенокардії Принцметала);

• гостра лівошлуночкова серцева недостатність різної етіології (слабкість серцевого м’яза з порушенням функції лівого шлуночка);

• гострий інфаркт міокарда.

Спосіб застосування та дози:

Препарат застосовувати внутрішньовенно для інтенсивної терапії у дорослих винятково в умовах стаціонару!

Доза визначається індивідуально з урахуванням клінічної картини та стану пацієнта, при постійному контролі клінічних та гемодинамічних показників.

Внутрішньовенне краплинне введення

Терапію розпочинати з дози 1–2 мг/год, поступово доводячи її до необхідної для забезпечення оптимального терапевтичного ефекту. Максимальна доза звичайно не перевищує 8–10 мг/год, але пацієнтам із серцевою недостатністю цю дозу можна підвищити до 10 мг/год, а в індивідуальних випадках – до 50 мг/год. Для пацієнтів, які попередньо отримали терапію органічними сполуками нітратів, наприклад ізосорбіду динітратом або ізосорбіду-5-мононітратом, для досягнення бажаного гемодинамічного ефекту може бути необхідним застосування більш високих доз препарату.

Дикор лонг таблетки прол./д. по 20 мг №50 (10х5)

Склад:

діюча речовина: isosorbide dinitrate;

1 таблетка містить 20 мг ізосорбіду динітрату;
Показання:

Профілактика та довготривале лікування стенокардії.

Спосіб застосування та дози:

ДИКОР ЛОНГ 20 мг: по 1 таблетці 2 рази на добу (еквівалентно 40 мг ізосорбіду динітрату). Другу/наступну дозу слід приймати не раніше ніж через 6–8 годин після прийому першої дози. При підвищеній потребі в нітратах денну дозу можна збільшити до 1 таблетки 3 рази на добу (еквівалентно 60 мг ізосорбіду динітрату), але забезпечуючи 12-годинний інтервал кожні 24 години.

Дикор лонг таблетки прол./д. по 40 мг №50 у бан.

Склад:

діюча речовина: isosorbide dinitrate;

1 таблетка містить 40 мг ізосорбіду динітрату;
Показання:

Профілактика та довготривале лікування стенокардії.

Спосіб застосування та дози:

ДИКОР ЛОНГ 40 мг: по 1 таблетці 1 раз на добу (еквівалентно 40 мг ізосорбіду динітрату). При підвищеній потребі в нітропрепаратах денну дозу можна збільшити до 1 таблетки 2 рази на добу (еквівалентно 80 мг ізосорбіду динітрату), але забезпечуючи 12-годинний інтервал кожні 24 години. Другу/наступну дозу слід приймати не раніше, ніж через 6–8 годин після прийому першої дози.

Найпопулярнішим субстратом для синтезу оксиду азоту в ендотеліоцитах є умовно незамінна амінокислота - аргінін, яка є основним компонентом багатьох кардіологічних препаратів:


Тівортін розчин д/інф. 42 мг/мл по 100 мл у пляш.

 

Склад:

діюча речовина: L-arginini hydrochloridum;

1 мл містить 42 мг аргініну гідрохлориду (у 100 мл міститься 20 ммоль аргініну та 20 ммоль хлоридів);

Показання:

Метаболічний алкалоз, гіперамоніємія, атеросклероз судин серця і головного мозку, атеросклероз периферичних судин, у тому числі із проявами переміжної кульгавості, діабетична ангіопатія, артеріальна гіпертензія, хронічна серцева недостатність, гіперхолестеринемія, хронічні обструктивні захворювання легень, легенева гіпертензія, затримка розвитку плода і прееклампсія - в складі комплексної терапії.

Спосіб застосування та дози:

Препарат вводять внутрішньовенно краплинно зі швидкістю 10 крапель за хвилину протягом перших 10-15 хв, потім швидкість введення можна збільшити до 30 крапель за хвилину.

Добова доза препарату – 100 мл розчину.

При тяжких порушеннях кровообігу в центральних і периферичних судинах, при виражених явищах інтоксикації, гіпоксії, астенічних станах дозу препарату можна збільшити до 200 мл на добу.

Максимальна швидкість введення інфузійного розчину не повинна перевищувати 20 ммоль/год.

Дітям віком до 12 років доза препарату становить 5-10 мл на 1 кг маси тіла на добу.

Тівортін розчин д/інф. 42 мг/мл по 200 мл у пляш.

Склад:

діюча речовина: L-arginini hydrochloridum;

1 мл містить 42 мг аргініну гідрохлориду (у 100 мл міститься 20 ммоль аргініну та 20 ммоль хлоридів);

Показання:

Метаболічний алкалоз, гіперамоніємія, атеросклероз судин серця і головного мозку, атеросклероз периферичних судин, у тому числі із проявами переміжної кульгавості, діабетична ангіопатія, артеріальна гіпертензія, хронічна серцева недостатність, гіперхолестеринемія, хронічні обструктивні захворювання легень, легенева гіпертензія, затримка розвитку плода і прееклампсія - в складі комплексної терапії.
Спосіб застосування та дози:

Препарат вводять внутрішньовенно краплинно зі швидкістю 10 крапель за хвилину протягом перших 10-15 хв, потім швидкість введення можна збільшити до 30 крапель за хвилину.

Добова доза препарату – 100 мл розчину.

При тяжких порушеннях кровообігу в центральних і периферичних судинах, при виражених явищах інтоксикації, гіпоксії, астенічних станах дозу препарату можна збільшити до 200 мл на добу.

Максимальна швидкість введення інфузійного розчину не повинна перевищувати 20 ммоль/год.

Дітям віком до 12 років доза препарату становить 5-10 мл на 1 кг маси тіла на добу.

Тівортін аспартат розчин ор. 200 мг/мл по 100 мл у флак

 

Склад:

діюча речовина: L-аргініну аспартат;

1 мл розчину містить L-аргініну аспартату 200 мг;

Показання:

Застосовують у комплексній терапії атеросклерозу судин серця і головного мозку, артеріальної гіпертензії, атеросклерозу периферичних судин; хронічної серцевої недостатності; гіперхолестеринемії; хронічних обструктивних захворювань легень, легеневої гіпертензії; астенічних станів.

Спосіб застосування та дози:

Застосовувати внутрішньо, приймати під час їди. Дорослим при атеросклерозі судин серця і головного мозку, атеросклерозі периферичних судин – по 5 мл (1 мірна ложка – 1 г препарату) 3–8 разів на добу. При гіперхолестеринемії, артеріальній гіпертензії – 5 мл 3–6 разів на добу. При хронічних обструктивних захворюваннях легень, легеневій гіпертензії – 5 мл 3–6 разів на добу. При астенічних станах ‒ по 5 мл 4–8 разів на добу. Максимальна добова доза – 8 г. Тривалість курсу лікування – 8–15 днів; за необхідності курс лікування повторюють.

 

Тівортін аспартат розчин ор. 200 мг/мл по 200 мл у флак.

Склад:

діюча речовина: L-аргініну аспартат;

1 мл розчину містить L-аргініну аспартату 200 мг;

Показання:

Застосовують у комплексній терапії атеросклерозу судин серця і головного мозку, артеріальної гіпертензії, атеросклерозу периферичних судин; хронічної серцевої недостатності; гіперхолестеринемії; хронічних обструктивних захворювань легень, легеневої гіпертензії; астенічних станів.

Спосіб застосування та дози:

Застосовувати внутрішньо, приймати під час їди. Дорослим при атеросклерозі судин серця і головного мозку, атеросклерозі периферичних судин – по 5 мл (1 мірна ложка – 1 г препарату) 3–8 разів на добу. При гіперхолестеринемії, артеріальній гіпертензії – 5 мл 3–6 разів на добу. При хронічних обструктивних захворюваннях легень, легеневій гіпертензії – 5 мл 3–6 разів на добу. При астенічних станах ‒ по 5 мл 4–8 разів на добу. Максимальна добова доза – 8 г. Тривалість курсу лікування – 8–15 днів; за необхідності курс лікування повторюють.

Діти.

Не застосовують пацієнтам до 18 років.

Тівомакс А розчин ор. 200 мг/мл по 100 мл у флак.
Склад:

діюча речовина: L-аргініну L-аспартат;

1 мл розчину містить L-аргініну L-аспартату 200 мг;

Показання:

У комплексній терапії ішемічної хвороби серця, атеросклерозу судин серця і головного мозку, артеріальної гіпертензії, атеросклерозу периферичних судин; діабетичної ангіопатії; станів після перенесеного гострого порушення мозкового кровообігу; міокардіопатії, хронічної серцевої недостатності; гіперхолестеринемії; хронічних обструктивних захворювань легень, інтерстиціальної пневмонії, ідіопатичної легеневої гіпертензії, хронічної постемболічної легеневої гіпертензії, гострого та хронічного гепатиту різної етіології; печінкової недостатності, печінкової енцефалопатії, спричиненої гіперамоніємією; гіпоксичних та астенічних станів; імунокорекції при зниженні функції вилочкової залози.

Спосіб застосування та дози:

Застосовувати внутрішньо під час їди. Дорослим при ішемічній хворобі серця, атеросклерозі судин серця і головного мозку, атеросклерозі периферичних судин, діабетичній ангіопатії ‒ по 5 мл (1 г лікарського засобу) 3–8 разів на добу. При гіперхолестеринемії, станах після перенесенного гострого порушення мозкового кровообігу, артеріальній гіпертензії – 5 мл 3–6 разів на добу. При хронічних обструктивних захворюваннях легень, інтерстиціальній пневмонії, ідіопатичній легеневій гіпертензії, хронічній постемболічній легеневій гіпертензії – 5 мл 3–6 разів на добу. Гострий та хронічний гепатит різної етіології, печінкова недостатність, печінкова енцефалопатія, спричинена гіперамоніємією – 5 мл 3–6 разів на добу. При гіпоксичних і астенічних станах, імунокорекціі, при зниженні функції вилочкової залози – по 5 мл 4–8 разів на добу. Максимальна добова доза – 8 г. Тривалість курсу лікування – 8–15 днів; за необхідності курс лікування повторюють.

Діти.

Не застосовувати дітям віком до 18 років.

Тівомакс А розчин ор. 200 мг/мл по 200 мл у флак.

 

Склад:

діюча речовина: L-аргініну L-аспартат;

1 мл розчину містить L-аргініну L-аспартату 200 мг;

Показання:

У комплексній терапії ішемічної хвороби серця, атеросклерозу судин серця і головного мозку, артеріальної гіпертензії, атеросклерозу периферичних судин; діабетичної ангіопатії; станів після перенесеного гострого порушення мозкового кровообігу; міокардіопатії, хронічної серцевої недостатності; гіперхолестеринемії; хронічних обструктивних захворювань легень, інтерстиціальної пневмонії, ідіопатичної легеневої гіпертензії, хронічної постемболічної легеневої гіпертензії, гострого та хронічного гепатиту різної етіології; печінкової недостатності, печінкової енцефалопатії, спричиненої гіперамоніємією; гіпоксичних та астенічних станів; імунокорекції при зниженні функції вилочкової залози.

Спосіб застосування та дози:

Застосовувати внутрішньо під час їди. Дорослим при ішемічній хворобі серця, атеросклерозі судин серця і головного мозку, атеросклерозі периферичних судин, діабетичній ангіопатії ‒ по 5 мл (1 г лікарського засобу) 3–8 разів на добу. При гіперхолестеринемії, станах після перенесенного гострого порушення мозкового кровообігу, артеріальній гіпертензії – 5 мл 3–6 разів на добу. При хронічних обструктивних захворюваннях легень, інтерстиціальній пневмонії, ідіопатичній легеневій гіпертензії, хронічній постемболічній легеневій гіпертензії – 5 мл 3–6 разів на добу. Гострий та хронічний гепатит різної етіології, печінкова недостатність, печінкова енцефалопатія, спричинена гіперамоніємією – 5 мл 3–6 разів на добу. При гіпоксичних і астенічних станах, імунокорекціі, при зниженні функції вилочкової залози – по 5 мл 4–8 разів на добу. Максимальна добова доза – 8 г. Тривалість курсу лікування – 8–15 днів; за необхідності курс лікування повторюють.

Діти.

Не застосовувати дітям віком до 18 років.

Саргін розчин ор. 200 мг/мл по 100 мл у флак.

Склад:

діюча речовина: L-аргініну аспартат;

1 мл розчину містить Аргініну аспартат (L-аргініну аспартат) ‒ 200 мг;

Показання:

Застосовувати у комплексній терапії атеросклерозу судин серця і головного мозку, артеріальної гіпертензії, атеросклерозу периферичних судин; діабетичної ангіопатії; хронічної серцевої недостатності; гіперхолестеринемії; хронічних обструктивних захворювань легень, легеневої гіпертензії; астенічних станів.

Спосіб застосування та дози:

Застосовувати внутрішньо, приймати під час їди. Дорослим при атеросклерозі судин серця і головного мозку, атеросклерозі периферичних судин, діабетичній ангіопатії – по 5 мл (1 мірна ложка – 1 г препарату) 3–8 разів на добу. При гіперхолестеринемії, артеріальній гіпертензії – 5 мл 3–6 разів на добу. При хронічних обструктивних захворюваннях легень, легеневій гіпертензії – 5 мл 3–6 разів на добу. При астенічних станах ‒ по 5 мл 4–8 разів на добу. Максимальна добова доза – 8 г. Тривалість курсу лікування – 8–15 днів; у разі необхідності курс лікування слід повторити.

Діти.

Не застосовувати пацієнтам до 18 років

Саргін розчин ор. 200 мг/мл по 200 мл у флак.

Склад:

діюча речовина: L-аргініну аспартат;

1 мл розчину містить Аргініну аспартат (L-аргініну аспартат) ‒ 200 мг;

Показання:

Застосовувати у комплексній терапії атеросклерозу судин серця і головного мозку, артеріальної гіпертензії, атеросклерозу периферичних судин; діабетичної ангіопатії; хронічної серцевої недостатності; гіперхолестеринемії; хронічних обструктивних захворювань легень, легеневої гіпертензії; астенічних станів.

Спосіб застосування та дози:

Застосовувати внутрішньо, приймати під час їди. Дорослим при атеросклерозі судин серця і головного мозку, атеросклерозі периферичних судин, діабетичній ангіопатії – по 5 мл (1 мірна ложка – 1 г препарату) 3–8 разів на добу. При гіперхолестеринемії, артеріальній гіпертензії – 5 мл 3–6 разів на добу. При хронічних обструктивних захворюваннях легень, легеневій гіпертензії – 5 мл 3–6 разів на добу. При астенічних станах ‒ по 5 мл 4–8 разів на добу. Максимальна добова доза – 8 г. Тривалість курсу лікування – 8–15 днів; у разі необхідності курс лікування слід повторити.

Діти.

Не застосовувати пацієнтам до 18 років.

 

Саргін розчин д/інф. 42 мг/мл по 100 мл у флак.

Склад:

діюча речовина: L-аргініну гідрохлорид (L-arginini hydrochloridum);

1 мл розчину містить L-аргініну гідрохлориду 42 мг;

Показання:

Метаболічний алкалоз, гіперамоніємія, атеросклероз судин серця і головного мозку, атеросклероз периферичних судин, у тому числі із проявами переміжної кульгавості, діабетична ангіопатія, артеріальна гіпертензія, хронічна серцева недостатність, гіперхолестеринемія, хронічні обструктивні захворювання легень, легенева гіпертензія, затримка розвитку плода і прееклампсія - у складі комплексної терапії.

Спосіб застосування та дози:

Препарат вводять внутрішньовенно краплинно зі швидкістю 10 крапель за хвилину протягом перших 10 – 15 хв, потім швидкість введення можна збільшити до 30 крапель за хвилину.

Добова доза препарату – 100 мл розчину.

При тяжких порушеннях кровообігу в центральних і периферичних судинах, при виражених явищах інтоксикації, гіпоксії, астенічних станах дозу препарату можна збільшити до 200 мл на добу.

Максимальна швидкість введення інфузійного розчину не повинна перевищувати 20 ммоль/годину.

Дітям віком до 12 років доза препарату становить 5 – 10 мл на 1 кг маси тіла на добу.

Азот в косметології

 

Кріотерапія - це лікування штучним холодом, що викликає стресовий стан організму, активно впливає на регулювання обміну речовин, утворення необхідних гормонів, поліпшення кровообігу, та й усіх процесів в організмі людини, що дає можливість довго залишатися здоровим, молодим, красивим.

Кріотерапія ділиться на загальну і локальну.

Загальна кріотерапія проводиться в спеціальній кріокамері, де шкіра протягом 2-3 хвилин піддається температурному стресу. Ця процедура передбачає повне або часткове занурення голого тіла в газове середовище при температурі 110 - 160°С. Кінцівки і органи дихання захищають від обмороження - одягають шерстяні шкарпетки , рукавиці і ватно-марлеву маску.

Масаж шкіри обличчя і голови проводиться за класичною технологією, з використанням рідкого азоту. Як і будь-який догляд, вимагає системності або застосування декількох процедур курсом. Курс масажів холодом проводить косметолог або дерматолог-косметолог.

Показання для застосування кріомасажу для обличчя:

Зниження тургору (пружність та еластичність) шкіри;

Поява перших мімічних зморшок;

Неприродний колір обличчя;

Підвищена жирність шкіри;

Акне, рожеві вугри;

Розширені пори на обличчі;

Алергічні шкірні висипання;

Псоріаз;

Демодекоз;

Зняття набряку після проведення омолоджуючих процедур;

Набряклість і мішки під очима.

Косметологія вважає метод масажу холодом одним із найкращих допоміжних процедур, при лікуванні ряду захворювань шкіри обличчя. При догляді за товстою, пористою шкірою також вважається однією з кращих процедур, які необхідно застосовувати у догляді на регулярній основі. Крім цього, кріомасаж широко використовується в реабілітації, оскільки дозволяє швидко впоратися з набряком обличчя. Рідкий азот має яскравий протинабряковий ефект при короткочасному впливі на шкіру. Дрібні мімічні зморшки перестають бути помітними відразу ж, за рахунок поліпшення тургору шкіри.

Перед проведенням кріомасажу необхідно проконсультуватися з дерматологом-косметологом, оскільки є перелік протипоказань для цієї процедури. Лікар зможе порадити додаткові процедури для поліпшення ефекту омолодження: чистка, біоревіталізація, мезотерапія, в залежності від результату, який Ви хочете отримати у кінці сеансів. Якщо кріотерапія використовується як процедура омолодження, то мезотерапія стане беззаперечною підмогою для закріплення результатів і запуску активних процесів оновлення клітин в більш глибоких шарах шкіри. Масаж та рідкий азот впливають тільки на поверхневий шар шкіри.

 

 

Показання для застосування кріомасажу для шкіри голови і волосся:

Різні види алопеції;

Погіршення стану волосся;

Рідке, тонке волосся;

Потускніле або випадаюче волосся, в результаті стресів або у післяпологовий період.

 

 

Кріомасаж рідким азотом активно використовується для лікування волосся. Перш за все, лікар дерматолог-косметолог вивчить стан Вашого волосся і шкіри голови, і, за відсутності протипоказань, запропонує пройти процедуру. Консультація фахівця – обов'язкова умова перевірки необхідності і доцільності проведення процедури саме Вам.Найкращий ефект від процедури кріомасажу ми отримуємо, якщо в комплексі з масажами використовується біоревіталізація або мезотерапія волосистої частини голови.

Переваги кріомасажу:

Яскраво виражений ефект відразу ж після процедури: шкіра підтягнута, пружна, з природним кольором;

Волосся стає більш "живим", починається активний ріст волосся;

Процедури кріомасажу цілком безпечні;

Не викликають ніякого болю, тільки легке пощипування холоду;

Не потрібна реабілітація;

Можна поєднувати з деякими іншими видами косметичних процедур

Як проходить кріомасаж обличчя та шкіри голови

Масаж не займає багато часу, проте потрібно кілька процедур для досягнення ефекту. 2-3 рази на тиждень, протягом місяця-півтора. Рекомендуємо кожні півроку повторювати процедуру для підтримки позитивної динаміки і ефекту. Рідкий азот безпечний при короткочасному впливі на шкіру. Тому масаж спеціальною паличкою відбувається за короткі проміжки часу і робиться по масажних лініях. Паличка змочується у рідкому азоті, масажні рухи швидкі і переривчасті. Ніякого болю або дискомфорту пацієнт не відчує. Багато клієнтів, навпаки, відзначають приємне пощипування і свіжість на обличчі та шкірі голови. Перед процедурою проводиться чистка обличчя спеціальним засобом. Після – наноситься зволожуючий крем. Протягом 30 хвилин після завершення процедури небажано виходити на вулицю. Лікар дасть рекомендації по щоденному догляду за шкірою обличчя і голови.

Недоліки кріомасажу:

Наявність протипоказань;

При некваліфікованому проведенні процедури, можливий ризик обмороження шкірних тканин;

Ризик розвитку побічних ефектів;

Потрібно декілька процедур.

Протипоказання:

Алергія на холод;

Герпес в стадії загострення;

Гнійничкові захворювання шкіри (піодермія);

Купероз;

Епілепсія;

Захворювання нервової системи;

Мігрень;

Наявність новоутворень на місці проведення процедури.

Тривалість процедури не повинна перевищувати 15 хвилин. Неможливо масажувати все тіло відразу-це може призвести до різкого зниження або збільшення артеріального тиску. Після закінчення масажу пацієнт повинен сидіти або лежати на 10-15 хвилин, щоб відновити температуру і адаптувати судини.

Процедури кріомасажу ви можете пройти в нашому медичному центрі.